goup

Думка експерта

Косметологія і медична практика: в чому зв’язок?

Декілька років в Україні поширюється своєрідний тренд на законне, чесне, прозоре, відповідальне ведення бізнесу. Салони краси, косметологи виходять з «тіні» та легалізують свою діяльність, що особливо актуально в умовах карантинних обмежень.

            Салони краси та косметологи, які проводять будь-які види ін’єкційного лікування, здійснюють процедури, які спричиняють пошкодження шкірного покриву, повинні отримати ліцензію на приватну медичну практику.

            Будь то повноцінний салон краси, який існує як товариство з обмеженою відповідальністю чи косметолог, який працює як фізична особа-підприємець – ліцензія повинна бути, інакше ваша діяльність є незаконною.

            Тут ми спробуємо з’ясувати кому і для чого потрібна ліцензія та як її отримати.

 


1. Хто такий косметолог?

            На сьогоднішній день в українському законодавстві професія косметолога не знайшла відображення, відповідно, немає і чіткої регламентації цієї діяльності. В законодавстві та Державному класифікаторі професій (ДК 003:2010) можемо знайти лише професію провізора-косметолога, який, відповідно до своїх професійних обов’язків може виготовляти та контролювати якість лікувально-косметичних засобів, здійснювати фармацевтичну опіку з метою визначення патологічного стану шкіри та її придатків, а також консультувати населення з питань раціонального застосування косметичних препаратів та косметичних процедур.

            В «народному» розумінні косметолог – це професіонал, який виконує косметологічні процедури різного характеру (мезотерапія, контурна пластика, ліфтинги та ін.). Проте, не завжди існує розуміння того, що такі процедури може виконувати лише фахівець, який має вищу медичну освіту, якому присвоєна кваліфікація лікаря відповідної спеціальності.

Така вимога виходить з того, що існує інвазивне проникнення в шкіру (простіше кажучи – ін’єкції), що, відповідно до законодавства, може здійснюватися лише лікарями.

Не зовсім актуальним, проте чи не єдиним нормативно-правовим актом, який дає хоча б приблизне уявлення того, що таке косметологія і «з чим її їсти» є Наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР від 28.12.1982 року №1290 «Про заходи покращення косметологічної допомоги населенню». Основною думкою, яку ми можемо отримати з цього наказу, є те, що косметологічна допомога населенню є, все ж таки, лікувальною допомогою, яка має надаватись виключно лікарями, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (ліцензія на медичну практику).

 

2. Лікар-косметолог чи лікар-дерматовенеролог?

 

            У Номенклатурі лікарських спеціальностей, яка затверджена Наказом МОЗ №446 від 22.02.2019 року відсутня така лікарська спеціальність як косметологія. Найбільш наближеною за видами медичної допомоги, методами, професійними завданнями є лікарська спеціальність «Дерматовенерологія».

            Вимоги до спеціаліста, який може займати посаду лікаря-дерматовенеролога ми можемо віднайти в Довіднику кваліфікаційних характеристик працівників (ДКХП), випуск 78, Охорона здоров’я. Відповідною, лікарем-дерматовенерологом може бути особа, яка, як мінімум, повинна мати повну вищу освіту (магістр, спеціаліст) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа», а також спеціалізація за фахом  «Дерматовенерологія» (інтернатура, курси спеціалізації), наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Залежно від категорії (ІІ, І, вища) вимоги можуть дещо видозмінюватись.

            В своїй діяльності лікар-дерматовенеролог може застосовувати методи діагностики, профілактики, лікування та реабілітації, які передбачені протоколами МОЗ.


3. Вимоги до приміщення для провадження медичної практики.

            Найпершою і, на наш погляд, однією із найважливіших вимог до провадження діяльності з медичної практики є те, що приміщення повинне бути віднесене до нежитлового фонду. Вимоги до площі визначені в Державних будівельних нормах (ДБН), які стосуються закладів охорони здоров’я. Площа кабінету лікаря-дерматовенеролога повинна бути не меншою, ніж 18м2, додатково має бути роздягальня (2м2).


4. Обладнання кабінету: прибрати не можна, залишити.

            Досить часто салони краси, приватні косметологічні кабінети зіштовхуються з тим, що для того, щоб легально проводити свою діяльність та отримати ліцензію на медичну практику, їм необхідно обладнати свої робочі місця медичним обладнанням, виробами медичного призначення, які ними ніколи не використовувались та використовуватись не будуть. Проте, більшість потрапляє тут у замкнене коло, оскільки без наявності всього обладнання ліцензію отримати неможливо. Такими, до прикладу, є: мікроскоп з імерсією, крісло гінекологічне, та ін.

            В кабінеті лікаря має бути комп’ютер (ноутбук) з доступом до мережі Інтернет, бактерицидний опромінювач для знезараження поверхонь, кушетка медична та ін. З повним переліком необхідного обладнання можна ознайомитись в Наказі МОЗ №739 від 31.10.2011 року «Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів консультативно-діагностичного центру» та Наказі МОЗ №207 від 30.12.1992 року «Про організацію дерматовенерологічної допомоги населенню України».

            Також варто не забувати про такий складний процес як «метрологічна повірка». Вона проводиться для того, що ви на 100% були впевнені, що все вимірювальне обладнання працює чітко, показує достовірні результати. Перелік всіх засобів вимірювальної техніки, які підлягають повірці, можна знайти у Постанові Кабінету Міністрів України №374 від 04 червня 2015 року «Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці».

 

5. Отримання ліцензії на медичну практику.

 

            З того моменту, як ви знайшли приміщення, закупили обладнання та підготували всі документи на лікаря-дерматовенеролога, отримали свідоцтва та атестати повірки, сміливо можна сказати, що ви вийшли на фінішну пряму в підготовці документів для отримання ліцензії.

            Після всіх, вказаних вище, етапів можна звертатися до територіальних управлінь Держпродспоживслужби для того, щоб отримати такий важливий документ як Акт санітарно-епідеміологічного обстеження приміщення. На основі цього Акту МОЗ перевіряє відповідність приміщень Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з медичної практики.

            Після видачі Держпродспоживслужбою Акту обстеження, можна готувати пакет документі для отримання ліцензії. Проте, варто не забувати про те, що якщо ваш салон краси чи косметологічний кабінет існує у формі товариства з обмеженою відповідальністю, директор товариства повинен мати посвідчення про проходження підвищення кваліфікації за спеціальністю «Організація та управління охороною здоров’я».

            Готовий пакет документів подається до Єдиного вікна Міністерства охорони здоров’я України.

 

6. Чи є життя після ліцензії?

            Після того, як Ви отримали ліцензію на медичну практику, ви сміливо можете заявляти про те, що ваш салон краси чи косметологія працює законно, відповідально та з думкою про своїх клієнтів.

            Проте, наявність ліцензії, насправді, не означає захищеність вас, як надавача послуг у сфері косметології, так і клієнта, оскільки ліцензія не є панацеєю від конфліктних ситуацій.

            Клієнти бувають різні, на 100% задоволені будуть не всі. Для того, щоб уникнути конфліктних ситуацій в майбутньому, або у випадку, коли вони все ж будуть, бути максимально захищеним, ми рекомендуємо вам наступне:

 

Вам також може бути цікаво:

 

Консультації з приводу податкового законодавства

Розробка договорів

Кадровий облік

Бухгалтерський аутсорсинг

Юридичне обслуговування бізнесу

Реєстрація ТОВ

Реєстрація ФОП

Реєстрація торгової марки