Дозвіл на працевлаштування в Україні

1) Для легального працевлаштування іноземця в Україні, роботодавець повинен отримати дозвіл від Центру зайнятості.

2) Термін дії дозволу від шести місяців до трьох років.

3) Після закінчення терміну дії дозволу його можливо продовжувати необмежену кількість разів.

4) Освіта іноземця не має значення.

5) Роботодавцем може бути як юридична особа, так і фізична особа – підприємець.

6) Дозвіл на роботу оформлює роботодавець (на конкретну посаду), а не іноземець, який шукає роботу.

7) Використання праці іноземця без дозволу є порушенням як законодавства про працю (штраф у розмірі двадцятикратної мінімальної зарплати), так і адміністративним правопорушенням (штраф від 8 500 до 17 000 грн).

Наші юристи дадуть відповіді на всі питання щодо прийняття на роботу іноземця, зберуть документи та отримають дозвіл на роботу в найкоротші терміни. Звертайтесь – проконсультуємо безкоштовно! ​

Безкоштовна консультація

Що таке дозвіл на працевлаштування в Україні?

Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства — офіційна назва документа, що надає роботодавцю право законно найняти іноземця на конкретну посаду і на строк, зазначений у дозволі.

Кому не потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування?

Без отримання дозволу на працю здійснюється працевлаштування:

1. іноземців, які постійно проживають в Україні (отримали посвідку на постійне проживання в Україні);
2. іноземців, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3. іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4. представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
5. осіб, яких визнано особами без громадянства Державною міграційною службою України;
6. працівників іноземних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
7. спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
8. працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
9. працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
10. священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту відповідної релігійної організації;
11. іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
12. іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;
13. інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кому потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування?

Якщо іноземець не належить до жодної з категорій, зазначених вище, для його законного працевлаштування роботодавець зобов’язаний отримати дозвіл на застосування праці іноземця.

Дозвіл на працевлаштування в Україні обов'язково отримувати для наступних категорій іноземців:

• іноземні наймані працівники та гіг-працівники;
• відряджені іноземні працівники;
• внутрішньокорпоративні цесіонарії;
• іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також ті, хто оскаржує рішення про відмову;
• особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;
• іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання провадити трудову діяльність в Україні (за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання).

Хто видає дозвіл на працевлаштування?

Щоб оформити дозвіл на працю іноземця, роботодавець звертається до будь-якого територіального органу Державної служби зайнятості (Центру зайнятості).

Підготуємо комплект документів і подамо їх до Центру зайнятості без вашої присутності. Ви просто отримуєте готовий дозвіл точно в строк!

Замовити послугу

Строк оформлення дозволу на працевлаштування в Україні

• Строк оформлення дозволу на роботу іноземця — 7 робочих днів;

• Строк отримання дубліката дозволу на роботу іноземця — 7 робочих днів;

• Строк продовження дозволу на роботу іноземця — 3 робочі дні;

• Строк внесення змін до дозволу на роботу іноземця — 3 робочі дні.

Строк дії дозволу на працевлаштування в Україні

Строк дії дозволу на роботу залежить від категорії, за якою він оформляється для іноземця.

Про обов’язковість трудового договору з іноземним працівником

Після отримання дозволу на роботу роботодавець зобов’язаний укласти трудовий договір з іноземцем. Копію трудового договору потрібно подати до Центру зайнятості.

• Укласти трудовий договір або гіг-контракт з іноземцем потрібно не пізніше ніж через 90 календарних днів від дати видачі дозволу на роботу іноземця.

• Подати засвідчену копію трудового договору потрібно не пізніше ніж через 10 днів з дати укладення договору.

Чи можна продовжити дозвіл на роботу іноземця в Україні?

Строк дії дозволу на працевлаштування в Україні може продовжуватися необмежену кількість разів.

Для продовження також потрібно сплатити держмито, підготувати пакет документів і подати його разом із заявою про продовження строку дії дозволу на роботу до Центру зайнятості.

Заяву про продовження можна подати не раніше ніж за 50 календарних днів і не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії дозволу на роботу.

У яких випадках потрібно вносити зміни у дозвіл на працевлаштування?

Звернутися до Центру зайнятості із заявою про внесення змін до дозволу на роботу нерезидента необхідно за таких обставин:

1. зміна найменування, реорганізація або виділ юридичної особи - роботодавця, зміна імені та/або прізвища, та/або по батькові фізичної особи - підприємця, який є роботодавцем;
2. оформлення нового паспортного документа іноземця, у тому числі у разі зміни імені та/або прізвища, та/або по батькові іноземця;
3. зміна назви посади іноземця, переведення на іншу посаду в одного роботодавця у межах строку, на який видано дозвіл.

У яких випадках дозвіл на працевлаштування скасовують?

За ініціативою роботодавця дозвіл скасовується у таких випадках:

1. трудовий договір або гіг-контракт з іноземцем чи особою без громадянства припинено;
2. припинено виконання договору, укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, у зв’язку з яким був направлений іноземець або особа без громадянства;
3. Міграційна служба прийняла рішення про визнання іноземця біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

За ініціативою Центру зайнятості дозвіл скасовується у таких випадках:

1. неподання роботодавцем у встановлений строк до відповідного Центру зайнятості копії трудового договору або гіг-контракту, укладеного з іноземцем;
2. подання роботодавцем заяви про скасування дозволу або виявлення Центром зайнятості факту неподання роботодавцем звернення про скасування дозволу, за наявності обставин;
3. виявлення недостовірності даних у поданих роботодавцем документах, які не могли бути виявлені під час розгляду заяви;
4. наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця;
5. встановлення факту застосування праці іноземця на інших умовах, ніж ті, що визначені дозволом, або іншим роботодавцем (крім дозволених випадків роботи за сумісництвом та суміщення посад);
6. невикористання іноземцем права на оскарження рішення Міграційної служби про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або у разі остаточного вирішення питання про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
7. набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким іноземця засуджено за вчинення злочину;
8. надходження подання про скасування дозволу від Національної поліції України, Служби безпеки України, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
9. несплати роботодавцем, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства, крім випадків, передбачених законодавством;
10. отримання від закладу вищої освіти України інформації про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.