Дозвіл на працевлаштування в Україні

1) Для легального працевлаштування іноземця в Україні, роботодавець повинен отримати дозвіл від Центру зайнятості.

2) Термін дії дозволу від шести місяців до трьох років.

3) Після закінчення терміну дії дозволу його можливо продовжувати необмежену кількість разів.

4) Освіта іноземця не має значення.

5) Роботодавцем може бути як юридична особа, так і фізична особа - підприємець.

6) Дозвіл оформлює роботодавець на конкретну посаду, а не іноземець для пошуку роботи.

7) Використання праці іноземця без дозволу є порушенням як законодавства про працю (стягується штраф, що дорівнює двадцятикратному розміру мінімальної заробітної плати), так і адміністративним правопорушенням (карається штрафом від 8500 грн до 17000 грн).

Що таке дозвіл на працевлаштування? Які є особливості застосування праці іноземців?

Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства - документ, що надає роботодавцеві право тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді.

Іноземець може працювати на одній або декількох посадах, не обмежуючись однією компанією, за умови, що кожен роботодавець оформить дозвіл.

Також інознмець може працювати без дозволу на посадах за сумісництвом в одного роботодавця, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи.

Крім цього, дозволяється суміщати роботу на посаді, яка визначена в дозволі з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, але не більше 60 календарних днів на рік.

Кому не потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування?

Без отримання дозволу на працю здійснюється працевлаштування:

1. іноземців, які постійно проживають в Україні (отримали посвідку на постійне проживання в Україні);
2. іноземців, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3. іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4. представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
5. осіб, яких визнано особами без громадянства Державною Міграційною Службою України;
6. працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
7. спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
8. працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
9. працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
10. священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту відповідної релігійної організації;
11. іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
12. іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;
13. інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кому потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування?

Якщо іноземець не належить до жодної з категорій осіб, зазначених вище, для його законного працевлаштування, роботодавець зобов’язаний спершу отримати дозвіл на застосування праці іноземця.

Дозвіл можна отримати для наступних категорій працівників:

• іноземні наймані працівники та гіг-працівники;
• відряджені іноземні працівники;
• внутрішньокорпоративні цесіонарії;
• іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також ті, хто оскаржує рішення про відмову;
• особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;
• іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні.

Хто видає дозвіл на працевлаштування?

Оформленням дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства займаються територіальні органи Державної служби зайнятості – Центри зайнятості.

На який строк можна отримати дозвіл на працевлаштування?

Які вимоги до заробітної плати для отримання дозволу на роботу?

З жовтня 2022 року в законодавстві більше не міститься вимог до мінімального рівня заробітної плати для іноземців.

Тобто, щоб працевлаштувати іноземця, більше немає необхідності встановлювати заробітну плату в розмірі не меншому ніж 10 мінімальних заробітних плат. Достатньо дотримуватись загальних норм законодавства України про оплату праці.

Яка вартість отримання дозволу на працевлаштування?

*Розмір плати за продовження дії дозволу складає на 1 прожитковий мінімум менше від розміру плати за видачу на відповідний строк.

Безоплатно здійснюються видача та продовження дії дозволу на застосування праці для:

• іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також тих, хто оскаржує рішення про відмову;
• іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти;
• осіб, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особам, які оскаржують рішення про відмову;
• іноземців та осіб без громадянства, які брали безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації проти України.

Роботодавець обов'язково подає документ про внесення плати за видачу або продовження дії дозволу разом зі відповідною заявою до Центру занятості.

Чи можна продовжити дозвіл на працевлаштування?

За наявності підстав дія дозволу може продовжуватися необмежену кількість разів.

Заява про продовження дії дозволу подається роботодавцем до Центру зайнятості, не раніше як за 50 календарних днів та не пізніше як за 20 календарних днів до закінчення строку дії такого дозволу.

У яких випадках потрібно вносити зміни у дозвіл на працевлаштування?

Звернутися до Центру зайнятості із заявою про внесення змін до дозволу необхідно за таких обставин:

1. зміна найменування, реорганізація або виділ юридичної особи - роботодавця, зміна імені та/або прізвища, та/або по батькові фізичної особи - підприємця, який є роботодавцем;
2. оформлення нового паспортного документа іноземця, у тому числі у разі зміни імені та/або прізвища, та/або по батькові іноземця;
3. зміна назви посади іноземця, переведення на іншу посаду в одного роботодавця у межах строку, на який видано дозвіл.

Чи можливо отримати дублікат дозволу на працевлаштування?

Так, у разі втрати або пошкодження бланка дозволу, роботодавець має право на отримання дублікату.

Якщо дозвіл втрачено, потрібно повідомити про це відповідний Центр занятості та подати заяву у довільній формі про видачу дубліката такого дозволу.

Якщо ж дозвіл пошкоджено, для видачі нового бланка потрібно подати про це заяву та прикласти до неї пошкоджений дозвіл.

Новий бланк в обох випадках буде видано протягом 7 робочих днів.

У яких випадках дозвіл на працевлаштування скасовують?

За ініціативою роботодавця дозвіл скасовується у таких випадках:

1. трудовий договір або гіг-контракт з іноземцем чи особою без громадянства припинено;
2. припинено виконання договору, укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, у зв’язку з яким був направлений іноземець або особа без громадянства;
3. Міграційна служба прийняла рішення про визнання іноземця біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

За ініціативою Центру зайнятості дозвіл скасовується у таких випадках:

1. неподання роботодавцем у встановлений строк до відповідного Центру зайнятості копії трудового договору або гіг-контракту, укладеного з іноземцем;
2. подання роботодавцем заяви про скасування дозволу або виявлення Центром зайнятості факту неподання роботодавцем звернення про скасування дозволу, за наявності обставин;
3. виявлення недостовірності даних у поданих роботодавцем документах, які не могли бути виявлені під час розгляду заяви;
4. наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця;
5. встановлення факту застосування праці іноземця на інших умовах, ніж ті, що визначені дозволом, або іншим роботодавцем (крім дозволених випадків роботи за сумісництвом та суміщення посад);
6. невикористання іноземцем права на оскарження рішення Міграційної служби про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або у разі остаточного вирішення питання про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
7. набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким іноземця засуджено за вчинення злочину;
8. надходження подання про скасування дозволу від Національної поліції України, Служби безпеки України, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
9. несплати роботодавцем, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства, крім випадків, передбачених законодавством;
10. отримання від закладу вищої освіти України інформації про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.

​​​​​