Парламент України відмінив ліцензування 23 видів господарської діяльності

Як повідомляє Інтерфакс-Україна в матеріалі від 13.10.2010

Верховна Рада України ухвалила закон, яким скасовано ліцензування 23 видів господарської діяльності з 66-ти.

Зокрема, звільняються від ліцензування пошук і розвідка корисних копалини, видобуток корисних копалин з родовищ, які мають загальнодержавне значення і включені до державного фонду родовищ корисних копалини.

Також від ліцензування звільняється виробництво і прокат металів і коштовного каменю, проведення геодезичних і картографічних робіт, виконання електронно-хімічних робіт, пересилка і перевезення поштових вантажів масою до 30 кг

Турагентська, культурно-оздоровча і спортивна діяльність також, згідно із законом, не підлягають ліцензуванню.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

В основу ухваленого закону покладений принцип обмеження державного контролю над господарською діяльністю. З юридичної точки зору, цей принцип припускає невтручання держави в сферу ведення бізнесу і максимальну лібералізацію по частині отримання документів дозвільного характеру. При цьому чітко визначені сфери, в яких ліцензування є обов'язковим і ні за яких обставин не може бути скасоване. Так, ліцензуванню підлягають ті види господарської діяльності, які безпосередньо пов'язані з безпекою держави, захистом довкілля, життям і здоров'ям населення. Як приклад можна привести наступні: виробництво зброї, космічних апаратів, небезпечних хімічних речовин, ліків і так далі.

Творці закону виходили з того, що відміняти процедуру ліцензування варто по відношенню до тих видів діяльності, які і так припускають дотримання певних вимог, встановлених для конкретної галузі, а саме - стандартів, технічних умов, сертифікатів і інше. На їх думку, була створена непрозора багаторівнева система обмежень, що істотно перешкоджають веденню господарської діяльності. У зв'язку з цим простежується наступна тенденція: добросовісний суб'єкт не в змозі пройти усю бюрократичну систему отримання дозволів, тоді як недобросовісні - завдяки «фінансовим вливанням» благополучно виходять на ринки, маючи на руках усі необхідні ліцензії і інші документи. В результаті, як мінімум, ми отримуємо не завжди якісні послуги, що надаються непрофесіоналами, а як максимум - малий і середній бізнес не має можливості розвиватися.

Творці закону вважають, що завдяки нововведенням будуть створені сприятливі умови для підприємництва і викорений грунт для корупції, що виникає у сфері органів ліцензування.

Дивним виглядає те, що в якості одного з аргументів на користь відміни ліцензування постійно приводять рівень України в міжнародних рейтингах. Так, в рейтингу Світового Банку за рівнем прозорості ведення бізнесу Україна займає 142 місце з 183 країн (за індексом корупції - 134 місце, за рівнем економічної свободи - 152 місце). Виникає питання: яка мета переслідується - піднятися в очах співтовариства шляхом уявних змін або досягти реальних результатів?

Порівнюючи Україну з державами СНД, маємо наступні дані: у Білорусії ліцензуванню підлягає 52 види господарської діяльності, в Азербайджані - 57, в Росії - 82, Вірменії - 93, Казахстані - 99. Терміни видачі ліцензії в Росії становлять 45 днів, Білорусії, Вірменії і Казахстані - 30 днів.

А тепер розглянемо наслідки закону на конкретному прикладі - відміна ліцензування розвідки і видобутку корисних копалин. До недавнього часу підприємству, яке мало намір здійснювати видобуток корисних копалин загальнодержавного значення необхідно було отримати цілий ряд документів дозвільного характеру, серед яких:

• дозвіл на користування надрами
• документи про право користування земельною ділянкою (чи договір оренди землі)
• акт про надання гірського відведення
• проект на розробку родовища
• дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки
• ліцензія на видобуток корисних копалин з родовищ загальнодержавного значення

Виходячи з цього переліку документів, ліцензія на видобуток копалин дійсно виглядає як зайвий обтяжуючий документ.

На мій погляд, проблема - зовсім не в кількості і складності усіх дозвільних документів, які слід отримувати, а в тому, що ліцензування втратило своє істинне значення і мету. На сьогодні ліцензія перестала бути гарантом надійності контрагента і все більше сприймається як перешкода для ведення бізнесу. Люди не зацікавлені в отриманні ліцензії, вони прагнуть будь-якими шляхами максимально швидко відкрити власний бізнес.

Реформувати слід не шляхом великої відміни ліцензування, а шляхом змін зсередини - в самій системі органів ліцензування. Ми у черговий раз зіткнулися з проблемою застосування закону в нашій країні, адже слід розуміти, що спочатку завдяки ліцензуванню переслідувалися благі цілі - захистити споживача і очистити ринок від недобросовісних постачальників послуг.

Законодавці порахували, що краще йти шляхом кардинальних реформ «згори» - тобто ліквідовувати ліцензування як таке. Тоді як я вважаю, що слід реформувати «знизу» - знаходити внутрішні проблеми і боротися з ними. Основними проблемами є наступні:

1. недотримання органами ліцензування вимог закону і ліцензійних умов
2. недотримання термінів видачі ліцензій
3. необгрунтовані відмови у видачі ліцензій і необгрунтоване анулювання ліцензій