Держкомпідприємництва пропонує врегулювати процедуру резервування найменування юридичних осіб

Державний комітет з питань регуляторної політики і підприємництва пропонує встановити чіткіші правила проведення процедури резервування назви юридичних осіб, а також визначити перелік документів, які необхідно подати держ.реєстратору.

До обов'язку останнього входить не допускати стороннім особам резервувати найменування відомої юр. особи.

Держкомпідприємництва повідомив, що подібна ініціатива містяться в Проекті ЗУ "Про внесення змін до закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців", стаття про резервування назви для юр.особи. Цей проект був розміщений на офіційному сайті Комітету для обговорення громадськістю. У поясненнях до Проекту повідомляється, що зміни були внесені для забезпечення безпеки у певних ситуаціях.

Як приклад, наводитися процедура перереєстрації відомої компанії, за якої зловмисники резервують у реєстратора однойменні назви, тим самим позбавляючи ВАТ і ЗАТ права реєстрації під своїм власним брендовим ім'ям. Надалі, такі "умільці" пропонують викупити документи, які засвідчують резервування найменування зацікавленої компанії.

Згідно з новими змінами, удосконалюватиметься процедура резервування і зменшиться ризик зловживання використання назви новоутвореної або діючої юр. особи з боку інших суб'єктів.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Аналізуючи цей Законопроект, на перший погляд, ми можемо зробити висновок, що розробники Проекту мають на меті захистити новостворених і діючих юридичних осіб від зловживань і корупційних дій, відносно резервування найменування юридичних осіб. Але, проаналізувавши нормативно правові акти, які регулюють стосунки у сфері нотаріальної діяльності, ми можемо дійти висновку, що нотаріуси при зверненні до них засновників (учасників) юридичних осіб для нотаріального завірення копій рішення засновників (учасників) про створення юридичної особи вимагатимуть присутності на зборах при винесенні цих ухвал. Або ж іншим способом засвідчувати достовірність підписів на цих рішеннях, як того вимагає від них Закон України "Про нотаріат".

У своїй практиці нотаріуси керуються рекомендаціями Методичної ради з питань нотаріату, який неодноразово зазначав, що оскільки нотаріуси не є присутніми на зборах, засвідчувати достовірність підпису Голови і Секретаря зборів неможливо, оскільки нотаріусові не відомий факт обрання цих осіб на зазначені посади. Перевірити цю дію без присутності на зборах неможливо.

Іноземні інвестори, інші суб'єкти, які переслідують мету створити юридичну особу, будуть вимушені запросити на Збори нотаріуса, що призведе до зайвих матеріальних і тимчасових витрат (не дивлячись на спроби впровадити спрощену систему реєстрації і ведення бізнесу в Україні). Тому, на мою думку, ці зміни актуальні тільки при рішенні про реорганізацію Відкритих і Закритих Акціонерних Товариств в Публічні і Приватні Акціонерні Товариства, тому що саме в цій процедурі найбільше порушень і зловживань під час резервування назви цих Товариств, а не усіх суб'єктів господарювання.

На сьогодні в Україні близько 34 тисяч Акціонерних Товариств, і тільки 50% із загальної кількості почали тривалий процес приведення своєї діяльності у відповідність з новим Законом "Про Акціонерні Товариства". (При загальній кількості суб'єктів ЄДРПОУ - 1 млн. 271 тис. 878 суб'єктів станом на травень 2010 року)

Я вважаю, що при такому співвідношенні недоцільно застосовувати цей Закон до усіх суб'єктів ведення господарської діяльності.