goup

Думка експерта

Адміністративна та кримінальна відповідальність фахівця з охорони праці на підприємстві

Робочий та охорона його праці

Стаття 15 Закону України «Про охорону праці» передбачає створення на підприємстві служби з охорони праці, якщо кількість працюючих складає 50 і більше осіб; якщо від 20 до 50 – можливе покладання відповідних обов’язків за сумісництвом, а для кількості менше 20 – допускається залучення спеціаліста з іншого підприємства за договором.

Зазвичай, роботодавці, що не займаються у своїй діяльності промисловим виробництвом, будівництвом, ремонтом тощо, можуть навіть ніколи не знати про необхідність створення такої служби або призначення такої особи.

 

Але якщо суб’єкту господарювання необхідно, наприклад, заявитися на тендер, отримати дозвіл на виконання робіт та/або експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, подати декларацію в територіальне управління Держпраці, пройти аудит, перевірку, скласти висновок експертизи на дотримання вимог охорони праці, то доводиться призначати відповідального (інженера) з охорони праці, навіть якщо така особа на це не погоджується. По факту, це можна зробити формальним наказом директора. Навіть можна припустити, що фахівець з охорони праці дізнається, що він є відповідальною особою за стан охорони праці на підприємстві, коли вже настали певні проблеми. Це може бути як не дуже значне порушення, яке не призвело до значних наслідків, але певним чином дійшло до відома контролюючих органів, так і серйозний нещасний випадок на виробництві, що призвів до травматизму або смерті працівника; як наслідок, доводиться шукати крайнього.

Отже, чинним законодавством України передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці для відповідальних посадових осіб.

Стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці) передбачає відповідальність серед іншого за порушення термінів проведення атестації робочих місць, а також за неповідомлення або недостовірного повідомлення уповноваженому органу про нещасний випадок на виробництві. Покарання за такі порушення – штраф від двадцяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в залежності від порушення). Статті 188-4 і 188-16 цього ж Кодексу передбачають штрафи від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання законних вимог уповноваженого органу в сфері охорони праці (Держпраці).

Кримінальна відповідальність передбачена статтями 271 (порушення вимог законодавства про охорону праці) та 272 (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою) Кримінального кодексу України. Виходячи зі складу цих правопорушень, у порівнянні з адміністративними, неодмінною ознакою злочину є наслідки у вигляді заподіяння шкоди потерпілому або загибелі, або навіть загроза таких наслідків. Покарання за такі злочини може досягати позбавлення волі до 8 років.

Випадки притягнення до відповідальності осіб, відповідальних за охорону праці непоодинокі. Це можна підтвердити прикладами з Реєстру судових рішень.

В жовтні 2015 року Камінь-Каширський міськрайонний суд Волинської області у справі № 854/126/15-п визнав винною особу, яка відповідала за охорону праці товариства  та призначив штраф у розмірі 650 гривень за не проведення періодичної перевірки знань з безпечного виконання робіт на висоті за інструкцією (відсутність записів у журналі та протоколів перевірки знань) та відсутність повного комплекту засобів індивідуальної безпеки для працівників, що виконують роботи із шкідливими умовами та актів перевірки монтажних поясів.

Покарання  за статтями 271 та 272 Кримінального кодексу України в 2009 році було присуджено особі у справі № 1-158/2009. Підприємство молокозаводу найняло слюсаря-електрика для технічного обслуговування та ремонту трансформаторної підстанції, не провівши для нього інструктаж з техніки безпеки. Перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, електрик, порушивши загальні правила з охорони праці та електробезпеки спровокував коротке замикання на робочому місці, що призвело до його смерті.

В процесі досудового розслідування та безпосередньо судового розгляду було встановлено, що були порушенні наступні норми:

В результаті, інженер з охорони праці отримав покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

Це лише два типові приклади з багатьох, які можна знайти в Реєстрі судових рішень. Але навіть з цього можна зробити висновок, що притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності фахівця з охорони праці – цілком реальний наслідок.

Аналізуючи законодавство та усталену практику, можна зробити базові висновки, як інженеру з охорони праці уникнути відповідальності або мінімізувати її, якщо її настання є невідворотним.

По-перше, при прийнятті на роботу важливо уважно ознайомитись зі своєю посадовою інструкцією, а особливо – зі своїми обов’язками та відповідальністю. Важливо розуміти, що не варто беззаперечно погоджуватись на виконання обов’язків, які за своєю суттю не є властивими для конкретної посади.

По-друге, якщо правопорушення вже вчинене та несе за собою відповідальність особи, відповідальної за стан охорони праці, то необхідно якомога оперативніше повідомити про це керівника підприємства, особливо, якщо це пов’язано з недостатнім фінансуванням або відсутністю фінансування заходів охорони праці (як у прикладі з директором молокозаводу).

Особа, відповідальна за стан охорони праці, наділена передбаченими законом повноваженнями, за допомогою яких може не допустити вчинення правопорушення. Така особа має право: вимагати у керівництва відсторонити від виконання робіт працівника, який не пройшов періодичний медичний огляд та/або спеціальне навчання та перевірку знань з безпечного виконання робіт тощо; зупиняти роботу, певний виробничий процес, використання обладнання, що у разі вчинення порушень вимог безпеки праці можуть нести загрозу для життя та здоров’я працівників. Також не можна не оминути необхідність контролю за комплектністю та актуальністю документації з охорони праці (посадові та виробничі інструкції, положення, журнали, накази, карти робочих місць тощо). Тобто сумлінне виконання інженером з охорони праці своїх обов’язків та повноважень є запорукою уникнення або принаймні мінімізації вчинення порушень та притягнення до відповідальності винних осіб.

Важливо знати, що визнання вини інженером з охорони праці або щире каяття можуть пом’якшити відповідальність.

Також можливим є визнання малозначності порушення (у випадку, якщо його наслідки мінімальні) для уникнення штрафів та обмеження зауваженням.

Нагадаємо, що згідно законопроекту, запропонованого урядом, пропонується надати Держпраці право безперешкодного доступу для перевірки суб’єктів господарювання на дотримання норм законодавства про працю без попередження. Наразі можлива планова перевірка Держпраці за попередженням та згідно річного плану, а позапланова – лише у виключних випадках, передбачених законом.