044 221 4000
(093) 1000 176
(093) 1000 176
(098) 1000 176
RU r r
»
Пресс-центр

БУДИНОК, ЯКИЙ БЕРЕЖЕ КІЛОВАТ

Наши клиенты
БУДИНОК, ЯКИЙ БЕРЕЖЕ КІЛОВАТ
ПОБУТОВЕ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

В Європі вже щосили будують будинки особливого типу — рassive house, що дозволяють зменшити комунальні витрати в рази. В Україні до цього не готові ні будівельники, ні споживачі

Скільки грошей українці щомісячно платять комунальним службам за підтримку життєдіяльності триповерхового, а з урахуванням мансарди і технічних приміщень, п'ятиповерхового будинку? В середньому вони викладають зі свого гаманця від двох до чотирьох тисяч гривень в місяць. Після нинішнього підвищення тарифів платежі виростуть ще на 15-25%. Членові Національного союзу архітекторів України Тетяні Ернст вдалося мінімізувати ці витрати. З усіх комунальних благ вона використовує тільки холодну воду, електрику і каналізацію. В результаті за свій розташований в Києві дім з 22 приміщень (загальна площа — 328,5 кв. метрів), де є басейн, сауна, чотири ванні кімнати і пральня, Ернст платить в рік в середньому 3,1 тис. гривень (2500 гривень — електрика, опалювання/охолодження і вентиляція, 600 гривень — холодна вода і каналізація). Тобто близько 260 гривень в місяць.

Як їй це вдалося? Ернст спроектувала, побудувала і вже два з половиною роки живе зі своєю сім'єю не просто в енергозберігаючому будинку, а в рassive house (PH). Її будинок надзвичайно компактний. Вікна в ньому виходять переважно на південь, а не на північ. При цьому будівля якісно утеплена: стіни і фундаментна плита — скловатою, у вікнах стоять склопакети з потрійним склом і інертним газом між ним.

Тепло дають геліоколектори і тепловий насос. Останній поставляє влітку холодне повітря. У стінах будинку прокладена система труб випромінюючого опалювання/охолодження з теплою (до +32°С) водою взимку і прохолодною (до +22°С) — влітку. За підрахунками архітектора-винахідника, річна економія від цього становить приблизно 30 тис. гривень.

«Якщо немає втрати енергії, то немає і необхідності в її виробництві», — формує основний принцип рassive house директор ТОВ «Дельта Проектконсалт Україна» Вольфганг Гомерник. Він зазначає, що під «пасивним будинком» мається на увазі особливим чином спроектована компактна будівля, забезпечена вентиляційною установкою з рекуперацією. Завдяки правильній орієнтації за сторонами світу і якісній теплоізоляції вона ні взимку, ні літом не потребує класичного опалювання або охолодження. «Такі будівлі називаються пасивними, оскільки основна потреба в теплі покривається за рахунок таких пасивних джерел, як інсоляція і тепло, що виробляється людьми і побутовою технікою», — розповідає Гомерник.

Пасивні будинки споживають 15 кВт-ч/м2 в рік. Будівлі, зведені за традиційною технологією будівництва, — 300-400 кВт-ч/м2 в рік. Відчуйте різницю!


ПАСИВНИЙ РОЗВИТОК

Батьками-засновниками РН стали німці. В середині 1980-х років німецький інженер-фізик Вольфанг Файст вирішив створити будинок-термос. Розрахунки показали, що це реально, якщо дотримуватися деяких основних принципів. Так, будинок не повинен втрачати тепло, тому потрібна хороша теплоізоляція. Будівля повністю герметизується: ніяких відкритих кватирок. Вентиляція здійснюється тільки через рекуператори-теплообмінники. Автономна система теплопостачання дозволяє використати сонячні колектори. Від них можна отримати до 60% тепла. Решта забезпечується теплогенераторами (електричними, газовими, рідко- чи твердопаливними), що включаються, коли не вистачає сонячної енергії.

Під керівництвом Файста архітектори спроектували РН і в 1991 році приступили до його будівництва в німецькому Дармштадт. Експеримент вдався. Собівартість будівництва виявилася всього на 25% вище за звичайну. У 1996-му Файст заснував в Дармштадт Інститут пасивного будинку, який займається не лише популяризацією, але і сертифікацією РН.

Система будівництва будинків такого типу активно застосовується в європейських країнах. Лідером за зведенням РН є Австрія. За даними австрійського об'єднання IG Passivhaus, в країні на кінець 2009 року налічувалося приблизно 3,2 млн кв. метрів корисної площі, що відповідає стандарту РН, а всього в Європі — близько семи мільйонів. Для порівняння, в Україні, окрім будинку Ернст, є ще три РН: в Чернігові, Василькові (Київська обл.) і в селі Михайлівка під Каневом (Черкаська обл.). Ще два будуються в Одесі і Яворові (Львівська обл.).


СКІЛЬКИ КОШТУЄ РН ПОБУДУВАТИ

Будівництво пасивного будинку в Європі, як правило, на 5-15% дорожче, ніж зведення традиційної будівлі, побудованої за нині чинними європейськими стандартами енергоефективності. Але там державні програми підтримки таких починів частково або повністю покривають витрати на спорудження РН. За словами Ернст, за рахунок правильної архітектури економиться відразу до 60% подальших експлуатаційних витрат.

«Якщо порівняти пасивний будинок із звичайним з низьким енергоспоживанням, то різниця в їх експлуатаційних витратах досягне 50-80 відсотків», — говорить Гомерник. Він також додає, що амортизаційний період РН в Австрії або Німеччині може становити 8-12 років.

Зазначимо, що реконструкція будинку з перетворенням його на РН обходиться на 11-17% дорожче, ніж зведення з нуля. Проте в Західній Європі така переробка прийняла масштабні форми. Сьогодні існують спеціальні компанії-проектувальники і будівельники. «В Україні я доки не бачу ринку для таких послуг, оскільки, прошу вибачення, багато із споруджуваних зараз будівель важко назвати інакше, окрім як нагромадженням будматеріалів», — засмучується Гомерник.

Втім, несправедливо стверджувати, що українці не замислювалися про енергозберігаючі технології. Ще років шість назад Український зональний науково-дослідний і проектний інститут з цивільного будівництва розробив проект п'ятиповерхового енергозберігаючого будинку, який споживав енергії в чотири-п'ять разів менше, ніж веліли вітчизняні нормативи. Звичайно, це не РН, але все таки краще, ніж «панелі». Проект досі не реалізований через проблеми, що виникли із землею.


УКРАЇНСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ

Забудовники, злякані кризою, і чути не хочуть про нові технології. А рassive house — це не лише інша методика будівництва, але і абсолютно інша якість і організація процесу. Необхідно чітко дотримуватися технічного регламенту, адже будь-яка помилка може звести нанівець саму ідею.

Проте така цілком закономірна вимога у наших виконробів викликає скепсис. «Не усі новобудови відповідають початковому проекту. Причини тому різні: то намалювали щось нежиттєздатне, то з кількістю будматеріалів схибили», — пояснює начальник будівельної ділянки однієї харківської будівельної компанії. З ним погоджується і керівник ініціативи «Проект «Пасивний будинок» Флоріан Ламмаер. «Більшість українських будівельних фірм не зможуть побудувати пасивний будинок. І передусім через своє ставлення до роботи. Якщо у будівельника щось не виходить зробити все відповідно до плану, він щось по-іншому поверне, десь чимось іншим підмаже, аби було схоже на те, що намальовано», — розповідає він.

Так що доки вітчизняні будівельні компанії можуть запропонувати деякі енергозберігаючі технології, але не систему РН. Можливо, цього багатьом українським споживачам цілком достатньо. Адже навіть з урахуванням останнього підвищення тарифів енергія залишається доступною. Щотижнева заправка повного бака бензину і закупівля візка продуктів в супермаркеті обходяться домашнім господарствам набагато дорожче, ніж щомісячна квитанція на оплату житлово-комунальних послуг.

Втім, якщо темпи подорожчання енергоносіїв не знизяться, то РН чекає світле майбутнє. Ламмаер говорить, що після чергового стрибка цін на газ все більше наших співвітчизників стало цікавитися технологією пасивного будинку. Він ділить таких клієнтів на дві групи. Перша — молоді освічені люди, в основному сімейні, які прагнуть набути незалежності від прийдешнього зростання цін. Друга — забезпечені люди. Їм пасивний будинок цікавий як новий тренд у будівництві, модна річ. Будиночки-грілки.

Будинок низького енергоспоживання — не обов'язково рassive house. Багато новобудівель і старих будівель після реконструкції вже можна називати енергозберігаючими. Прийнято називати енергозберігаючими ті будинки, у яких рівень споживання не перевищує 70 кВт-ч/м2 в рік.

У різних країнах встановлені свої стандарти з енергозбереження.

У Швейцарії під будинком низького енергоспоживання розуміють будівлю, побудовану за стандартом «міненергі». Він, зокрема, передбачає для багатоповерхівки розрахунковий показник споживання опалювальної енергії, теплої води і електричної вентиляції в 38 кВт-ч/м2 в рік, а також обов'язкове використання контрольованої вентиляції з рекуперацією тепла.

У Південному Тіролі (Італія) будинки низького енергоспоживання ділять на класи А, B і C. Так, кліматичний будинок класу C відповідає таким вимогам:

споживання теплової енергії не повинне перевищувати 50 кВт-ч/м2 в рік;

будинок повинен опалюватися за допомогою поновлюваних енергоносіїв;

переважно слід використовувати будівельні матеріали, які є безпечними для здоров'я людей і довкілля.

У Німеччині найпоширеніші типи енергозберігаючих будинків — будівлі за стандартами KfW — 55 і KfW — 70. Число 55 означає, що максимально допустиме значення річного споживання первинної енергії і втрат тепла при теплопередачі становлять лише 55% від мінімальних показників, встановлених німецьким розпорядженням про енергозбереження. Крім того, річне споживання первинної енергії такого будинку не повинне перевищувати 40 кВт-ч/м2 корисної площі. KfW — 70 передбачає рівень річного споживання первинної енергії в 60 кВт-ч/м2.

Автор статті Дарина Кутецька

Видання «Експерт» №5(291) 14 ЛЮТОГО


ДУМКА ЕКСПЕРТА

Юрист компанії «ЮСТІКОН» Ірина Бугера коментує ситуацію з приводу прийняття в експлуатацію пасивних будинків.

Пасивні будинки - нове для будівельного бізнесу України і відповідно не передбачене нормативно-правими актами поняття.

У законодавстві подібні будинки не виділені в окрему категорію і вводяться в експлуатацію на загальних підставах згідно стандартної процедури.

Основним завданням на етапі введення в експлуатацію являється перевірка побудованої будівлі на відповідність затвердженому проекту. Тому якщо пасивний будинок побудований відповідно до проектної документації, затвердженої комплексною державною експертизою, питань у інспекції державного архітектурного контролю виникнути не повинно. Таким чином, процедура і терміни прийняття в експлуатацію «пасивних будинків» будуть стандартними.

Інша справа, що розробка проекту такого будинку обійдеться набагато дорожче і займе більше часу у замовника, оскільки у проектних організацій мало досвіду в розробці подібних проектів, а проект такого будинку складно назвати типовим.

До того ж навіть після розробки проекту такого будинку можуть виникнути нюанси - у такого проекту більше «шансів» бути незатвердженим комплексною державною експертизою. Під час проведення комплексної державної експертизи проект буде перевірятися за наступними напрямами: міцність, надійність, довговічність, архітектурні вимоги, санітарне і епідеміологічне благополуччя населення, енергозбереження, пожежна і техногенна безпека і тому подібне. Тільки за наявності позитивного комплексного висновку державної експертизи проект буде затверджений.


Возврат к списку

Наверх